Зеленський. Еволюція державника

З цікавістю прочитав вислів секретаря СНБО Олексія Данілова, що Володимир Зеленський — перший націонал-патріотичний президент. 

Зеленський взагалі несистемний політик, він з вулиці, з натовпу, тому робити прогнози щодо його еволюції надзвичайно складно, і скоріш за все, навіть неможливо. Можна лише дивуватись українським експертам, навіть поодиноким аналітикам, які намагаються це зробити, оскільки такі люди непрогнозовані. Власне політичний ліфт Зеленського, на якому він їхав, зламався і не підлягає ремонту. Він пересів на інший, і цей ліфт дійсно знаходиться в націонал-патріотичному секторі, він набирає тут серйозні бали, конкуруючи, власне кажучи, не з радикальними націоналістами, такими правими флангами політики, а з тими, які знаходяться в центрі і певною мірою зосереджені навколо Порошенка і Тимошенко. В цьому плані Зеленський розвивається і буде далі це робити. 

І вже зараз можна зробити висновок, що з шоумена, актора, людини, яка займалася цинічним сарказмом, яка висміювала життя еліт, політичних класів, він перетворюється у державника. Його тип, скоріше, ближчий до Кучми, аніж до будь-кого іншого. Зважаючи на те, що певної бази, перш за все, бази, побудованої на знанні механіки державоуправління, у нього не має і не буде найближчим часом. 

Все буде залежати від того, наскільки швидко він зробить наступний крок, найважливіший крок для нього, принципово важливий і найважчий. Це крок — зламати систему цієї облоги оточення, яка для нього є не тільки досить затратною, але і небезпечною з огляду на те, що він постійно інфікується їх поглядами і діє в цьому напрямку. Хоча, треба сказати, що він володіє, як не дивно, внутрішньою потужною кісткою волі, і він за неї тримається. Це дозволяє нам сказати, що Зеленський зростає, як певний войовничий лідер, який найближчий час буде шукати вихід із ось цього мирного дискурсу, який був нав'язаний суспільству Порошенком, який зазнав повного краху, і шукати інший тип. Не війни, без сумніву, не якоїсь мілітарної функції. 

Він до цього поки що точно не здатний. А ось чекати м'яку силу іншу і м'яку дипломатію — так. Але при одній умові, що він відмовиться від існуючого оточення і зможе набрати нову колону тих, хто буде діяти так само ефективно, як діє пан Данілов, який якраз і представляє собою ось цей вибух, цю єдину протуберанцію, яка у Зеленського сьогодні фактично модерує всю національну політику.
 
Данілов — це людина команди Зеленського, і він часто йде попереду президента. Це дуже добре, тому що коли такі політичні менеджери, які займають не виборні, а призначені посади, які мають, по суті, подаровані крісла, вони розвиваються активно, вони наповнюють лінію президента і навіть вириваються вперед. Вони змушують і президента розуміти цей курс більш точно. Це один з найкращих і найбільш обдарованих радників президента, досить стійких, який буде залишитися з ним до кінця. 

За президентом зараз стоїть досить принципове суспільство. Останні дослідження показують, що 54% людей хочуть в НАТО і 62% в ЄС. Це говорить про те, що фактично в Україні склалася стратегія внутрішнього консенсусу, це широкий компроміс, це ще не консенсус, тому що решта суспільства — це люмпен, совєтський народ, який може лише бажати пониження тарифів, здешевлення соціальних послуг і більш високих пенсій. А ось ця частина суспільства — це та якраз активна, яка і будує державу. Консенсус цією частиною суспільства дає президенту шанс на несподівані кроки. 

Все буде залежати від того, як Зеленський буде діяти. Його жорстка риторика по відношенню до Меркель і Макрона через вуста Данілова абсолютно правильна. І вона не є образливою, вона є лише спробою вивести ось цю тіньову систему політичної корупції навколо України назовні, показати народам Європи, перш за все, політичному класу, що навіть демократичні правителі часто мають власну позицію і чекають власні стратегії за межами демократичного процесу. 

Дуже важливий момент, коли Байден дав доручення готувати програму пом'якшення санкцій по відношенню до американських ворогів і опонентів, куди точно зарахована Росія, хоча вона не названа в цьому списку поки що, означає одне, що Зеленському часу на зміну стратегії дуже мало. І такі люди, як Данілов, і якщо знайдуться ще, вони як раз можуть скласти основу нової державницької команди, яка не може бути названа право-націоналістичною, націонал-демократичною, націонал-патріотичною. Це може бути команда державників.