Рибачук: «Президент Зеленський працює в офісі Єрмака»

Олег Рибачук знає всі тонкощі управління справами президента, тому саме його попросили розповісти про роботу Офісу президента, виконання обов’язків та інтриги на Банковій, і як це сказується на Україні в цілому 

Новости Украины - From.UA: - Пане Олеже, доброго дня. Розкажіть, будь-ласка про історичну роль голови Адміністрації (нині Офісу) президента. Як взагалі приймаються рішення, які надходять від президента? 

Олег Рибачук: - Так склалося в історії України, що у нас найменш врегульований законодавчо саме інститут президентства. Права і повноваження президента закріплено у Конституції, але там згадується ще один інструмент держави, яким керує  президент — це РНБО. В Конституції зовсім немає ніяких положень ні про секретаріат, ні про офіс, ні про канцелярію, ні про адміністрацію. Ця структура формується кожним президентом на свій страх і ризик, і дієвість залежить від того, кого президент бере в керівники цієї структури. 

За всю історію незалежної України сформувалось два типи керівників секретаріату, офісу. Давайте будемо називати вже  нинішнім терміном — офіс. Тип керівника залежить від типу президента. Якщо президент дуже авторитарний і з його тіні не може вийти керівник, то ми навіть не згадаємо потім прізвище такого керівника. Але відбувається трансформація. Жоден керівник офісу не протримався повний термін президента. Керівники офісу завжди змінюються протягом каденції. Це вже закономірність. 

Тепер по типу. Є керівники офісу президента, які розуміють, що їх задача — зробити все, щоб президент отримував гарну аналітику, гарне планування, щоб там були служби, які діють на випередження, зменшують ризики, тобто які забезпечують успішну роботу. Є інші керівники, які, за словами класика, не перші, але й не другі, які просто максимально намагаються поставити себе вище інших, які вписуються в формулу, що керівник ОП — це друга особа в державі. 

Під час останньої каденції ми з вами не раз це чули. Цей вираз з'явився в епоху Дмитра Табачника, про якого почали говорити, що Леонід Кучма працює президентом в адміністрації Дмитра Табачника. Це цитата. Зараз повторення: президент Зеленський працює в офісі Єрмака. Це фактично переспів фрази про Табачника. Це говорить про те, що позиціювання Єрмака і поведінка Єрмака зовсім не відповідають першій тезі, що його робота - забезпечувати президента, а не виставляти себе у цій структурі. Але, коли проаналізуєте кількість посад і напрямків, які очолює Єрмак, і це про те, що у нього кілька десятків радників, він очолює урядові делегації, і дуже любить публічно підкреслювати, що він друга особа в державі.
 
Новости Украины - From.UA: - А звідки він взагалі взявся?
 
Олег Рибачук: - А це дуже гарне питання. Воно спрямовує нас згадати про проблеми в управлінні державою. Саме це є найбільшим недоліком моделі, яку обрали. Начебто й парламентсько-президентська, але реальний центр влади перемістився до президента. 

При Ющенко була одна команда, яка вела його справи, потім Балога — зовсім інша справа. При кожному президенті є якісь керівники, вони по-різному позиціонуються, але у Зеленського дуже рельєфно проявилося, звідки вони беруться. Зеленський обіцяв нам, що вибудує іншу конструкцію влади, що вони приберуть все те, що перейшло від інших — безвідповідальність, дублювання функцій, і що вони будуть модернізовані. А знов відбувається те саме. 

Є декілька впливових людей: Зеленський, Єрмак, Шефір. І з цього рейтингу трьох ми обираємо лише одного.  Це недолік. І ця модель, яка зараз є, вона дозволяє президенту на не виписані в Конституції органи, офіс, підбирати будь-кого, і єдиною людиною, хто визначає, буде чи не буде, є сам президент. В залежності від його професійності, від того, чи комфортно президенту. 

Єрмак, на відміну від свого попередника, зробив висновки, і завжди поруч з президентом. З одного боку це дуже смішно виглядає, бо він дозволяє собі маячити за президентом, коли стоїть камера. Я-то знаю, що я, як керівник ОП, не лізу в камеру, адже  це дуже смішно. А він спеціально так стає за охоронцем і прикриває спину президента. Видно, що для нього надзвичайно важливо завжди бути поруч. Президент заходить в гелікоптер — другий Єрмак. Президент десь на зустрічі, другий Єрмак. 

Всюди Єрмак. Він цього не приховує, і сказав, що його задача просто бути в одному тілі з президентом, першим помічником. Він максимально вивчив президента, і утримує його в зоні комфорту, не допускає до нього неприємних осіб. Він робить так, щоб президент почував себе вільно, і виконує будь-яку забаганку президента, він ніколи не скаже, що це дурниця, а буде підтримувати, намагатися  реалізувати. У Єрмака одна задача — бути невід'ємним від президента. 

З точки зору логіки тих процесів, які відбуваються в Україні, це місія невиконана, бо посада голови офісу не передбачає можливості знаходиться там доти, доки там є президент. Хто умудряється вистояти, це керівники ДУСі — державного управління справами. Завгоспи ОП майже за кожного президента сиділи спочатку і до кінця каденції. От це люди, які реально вирішують багато питань, і вони в тіні, вони реально сидять на великих фінансових потоках, але вони не висовуються, не влазять в політичні баталії. Ну, за винятком Бакая, який був при Кучмі. Але у нас поки не було жодного прецеденту, щоб голова офісу висидів весь термін, тому що це патронатна служба. 

Новости Украины - From.UA: - А що стається потім з тими, хто очолював офіс президента?

Олег Рибачук: -  Я двічі був керівником патронатної служби — у прем'єр-міністра і у президента. Патронатна служба — це люди, які приходять з президентом чи з керівником, призначаються і йдуть вже до кінця разом, або розчерком пера легко звільняються. Але у них функція інша — у них функція забирати на себе негатив, і у якийсь момент, коли політично треба бути крайнім, вони мають бути свідомі того, що для цього вони йшли. Вони набираються всяких домішок, і час від часу їх треба міняти. А це дуже не влаштовує Єрмака. 

Іноді ці люди шукають собі потім інший варіант. Наприклад, стають прем'єр-міністрами, коли президент став сильним, і коли голова розуміє, що не може далі бути на цій посаді, то готують собі статусний пост — або прем'єр, або спікер. Найчастіше це приваблива позиція прем'єра, при умові зберігання  стосунків з президентом. Але поки що нікому не вдалося реалізувати таку схему. Це було у Балоги при Ющенко. І Балога був готовий. Можливо за рахунок того, що у нас не врегульовані ці речі, українці починають розуміти, що тут щось не так, бо той  же Єрмак очолює безкінечну кількість комісій, він очолює і комітет місцевого самоврядування, він взаємодіє з усіма місцевими владами, він очолює якісь міжнародні напрямки, намагається очолювати міжнародні делегації. 

Цікаво написали про річницю Бабиного Яру: був просто шоковий протокол. З боку ізраїльського президента в Маріїнському палаці стояв президент, потім міністр закордонних справ, ще якийсь  міністр, а з боку Зеленського стояли Єрмак і Шефір. Уявіть, в протоколі існує паритет. Президент — зрозуміло, міністр закордонних справ — друга особа, після прем’єра, в будь-якому уряді, представляє державу, бо він уповноважений представляти державу. Хіба Єрмак уповноважений представляти державу? З українського боку було спотворення. Наша ієрархія влади ще раз підтвердила, що до президента Зеленського ближче Єрмак, а за Єрмаком Шефір. І це наша уява про протокол, про повноваження — ієрархія, яка зовсім не відповідає світовій. 

Новости Украины - From.UA: - Тобто, на вашу думку, українці завжди, обираючи якогось «умовного Зеленського», будуть отримувати з ним разом «умовного Єрмака»?

Олег Рибачук: - Це буде продовжуватися доти, доки у нас не буде дуже чітко врегульовані повноваження президента. Зверніть увагу, немає жодного закону, у нас є закон про Кабінет міністрів, у нас є закон про роботу ВР, у нас є різні положення, які регулюють інші гілки влади. Коли я намагався в свій час на Банковій підняти це питання, то зустрівся приблизно з такою риторикою: “Ти що, будеш обмежувати можливості президента?”. Тобто люди, які намагаються сподобатися президенту, вважають, що якщо ти ніяк не обмежуєш його повноваження, то ти значить його поважаєш. Це дуже дивна логіка, яка призводить  до того, що у нас при різних президентах постійно лихоманить. Центр дестабілізації завжди виходить з Банкової. Люди, які працюють в офісах, їх особисті амбіції нічим не підкріплені, і дають їм можливість втручатися в будь-які гілки влади, і при цьому не нести жодної відповідальності. 

От за що формально відповідає Єрмак, коли він очолює якісь напрямок? Фактично його роботу може оцінювати лише президент, а президент оцінює його роботу за зовсім іншими показниками. І виходить, що ті люди виступають, наприклад заява Данилова про те, що потрібно мати жорстку президентську модель. Доки є така жорстка президентська модель, такі, як Єрмак, Шефір, Данилов, вони на коні. Чинний президент — це можливість для них бути владою. А попасти у владу через вибори, брати на себе відповідальність, звітувати перед парламентом — це зовсім інша річ, адже ОП ніколи ні перед ким, крім самого президента, не звітує. І ми доходимо зараз до тієї точки, коли ця модель починає працювати проти самої влади, бо шансів цієї команди ще раз переобратися дуже мало. 

Парламентська модель дозволяє міняти прем'єрів, коли вони перестають виконувати обіцянки. А змінювати президентів ми не можемо. Обрали на 5 років, але ви ж пам’ятаєте, що у нас є президент, якій не досидів до кінця свій термін. Але зараз ми спостерігаємо те, з чого почали. Ми обираємо одну людину, вона нам обіцяє дуже багато, і у цієї людини немає форми відповідальності. Вона намагається, як ящірка, відкидати хвости.

Новости Украины - From.UA: - Тобто Зеленському у кризовий момент достатньо змінити якихось виконавців, і його рейтинг врятований?

Олег Рибачук: - Ну от змінили 5 міністрів. А яка різниця, скільки ми міністрів міняємо? Цих міністрів призначав президент, він їх призначає, він їх звільняє, а де його відповідальність? Про його відповідальність треба говорити. Тому українці мають розуміти, що так не можна працювати. Діалог має бути, розмова про те, що має бути один центр виконавчої влади, це те, про що Данілов заявив, що Зеленський головний 

Розмови починаються, і я гадаю, що це буде й далі продовжуватися. Коли немає з кого запитати, то не треба нас дурити, не треба нам розказувати про якісь прізвища, якщо є одна людина, яка все вирішує, і ця людина не дає результат. 

Найцікавіше, немає жодної структури, яка б балансувала все. Ніхто не може перевірити бездіяльність або притягнути до відповідальності найбільш впливових політиків, наприклад, голову офісу, радників, помічників, того ж Татарова. 
Зараз скаржаться на те, що ніяк не можуть провести кримінальну справу СБУ по «вагнерівцям». Банкову ніхто не чіпає. Ми на шостому президенті докотилися до того, що нам треба щось з цим робити, нам треба врегулювати. І  тому зараз таких питань, таких аналізів буде все більше і більше.