Бізнес завжди породжував впливових людей. Зрештою, усі вони, рано чи пізно, ставали чиновниками, політиками, депутатами та президентами. Бізнес підіймав їх з їхніми ідеями на найвищу і найгострішу точку фінансової піраміди.
Хтось із них утримується там і виходить сухим із води, а хтось стає героєм корупційних скандалів. Як регіональних, так і загальнодержавних.
А хтось, як наш герой, уродженка Запоріжжя, заради «частки» в океані бізнесу стала агентом РФ. І немає жодного значення, що у країні вже 10 років війна. З тією самою країною, яка й завербувала нашу героїню.
Йдеться про Ольгу Христенко, співвласницю елітного готелю у Буковелі «Запорізька Січ». Як відомо, цей готель приймає чиновників для відпочинку і, як наслідок, – вирішення бізнесових питань. Нові знайомства, обіди та вечері, вечірки, концерти на курорті лише сприяють атмосфері нових домовленостей та підписанню контрактів із кількома нулями.
До речі, в гайді «лакшері готелів» саме «Запорізька Січ» має високу популярність. Наприклад, якщо на інші готелі такого ж сегменту ще є вільні номери та пропозиції щодо святкування Нового року, то «Запорізька Січ» вже «солд аут».
Так що ж відомо про цю співвласницю готелю у Буковелі, і як вона отримала свою роль в управлінні цим елітним закладом відпочинку?
Про юність Ольги Христенко відомо мало. Вона народилася 27 липня 1977 року у Запоріжжі. Наразі їй 47 років.
До 30-ти років вона якимось чином змогла успішно поєднувати одразу три діяльності. І всі три – у рідному місті.
Перше місце роботи – страхова компанія «Оранта-Січ» у Запоріжжі. Там вона швидко зарекомендувала себе як працівник, який вміє знаходити підхід до клієнтів. Це вона вміло використовувала у своїх цілях, їй вдавалося за спинами співробітників плести інтриги, що створювало цілковитий хаос у команді.
Друге місце роботи – Центральна районна поліклініка Шевченківського району Запоріжжя. Там вона обіймала адміністративну посаду. Знову-таки використовуючи її, вона почала демонструвати свою схильність до маніпуляційних дій.
Третє місце роботи – бухгалтер найтоповішого, найкритичнішого для держави об'єкта – електромашинобудівного заводу «Іскра». Там вона вперше почала використовувати своє становище для особистої вигоди. За її спиною ходили чутки про дрібні крадіжки, а її конфліктний характер створював напружену атмосферу серед колег.
2007 року, у свої вже повні 30 років, Ольга влаштувалася до Запорізького регіонального управління «ПриватБанку». Саме там вона показала свій талант до інтриг та схем. Завдяки «цінним знайомствам» серед місцевого керівництва вона швидко піднялася кар'єрними сходами, очолила відділення у тому ж Шевченківському районі, де вона розпочинала свою кар'єру в лікарні на адмінпосаді.
У «Приваті» Ольга почала працювати з ФОПамм, забезпечуючи їм «особливі умови» обслуговування, за що отримувала додаткові винагороди. Вона розробила низку фінансових схем, що дозволили проводити «чорні» зарплати та уникати податків для приватних клієнтів. В результаті її неофіційні консультації стали популярними серед підприємців, які потребували «обходу системи».
Водночас, Ольга працювала в Окружній виборчій комісії територіального виборчого округу №72, де займалася фальсифікацією результатів місцевих виборів, заробляючи на цьому додатковий дохід.
Ольга вміло плела в колективах інтриги та майстерно маніпулювала колегами, налаштовуючи їх одне проти одного. При цьому вона завжди залишалася у виграші та «на коні».
З тісного кола спілкування Ольги Христенко відомо, що «за допомогою своїх блискучих ораторських здібностей вона може обхитрити будь-кого, легко викручується з будь-яких ситуацій. Безпринципна бізнес-вумен, яка не вагається вдаватися до обману, махінацій і навіть фальсифікацій, щоб досягти своїх цілей. Любить гроші, що спричинило створення низки корупційних мереж. Її здатність будувати тіньові схеми зробила її однією з найнебезпечніших інтриганок у бізнесі».
Особисте життя Ольги теж говорить про те, що довго в одному колективі вона не може затриматися.
У 25 років вона народила першу дочку від першого чоловіка, але через два роки розлучилася з ним через свої численні зради. Вдруге вийшла заміж, але у 40 років розлучилася з ним, будучи вагітною від іншого – клієнта «ПриватБанку». Через рік народила другу доньку та пішла в декрет. На другий рік війни, у віці 46 років, втретє вийшла заміж і змінила дівоче прізвище Христенко на Галиш. І, як виявилося, вона позбавилася свого дівочого прізвища не просто так.
З достовірних джерел відомо, що за гроші, отримані незаконним шляхом, придбала елітну квартиру в ЖК «Липки» в Івано-Франківську вартістю понад 100 тисяч доларів.
Також купила новий автомобіль із салону, Zeekr X White, вартістю від 30 до 50 тисяч доларів.
Вишенькою на торті стало те, що Ольга Христенко оволоділа елітним готелем «Запорізька Січ» у Буковелі. Але на цьому Ольга Христенко не зупинилась. З керуванням готелю її апетит тільки розігрався, цього вже стало мало, і вона вирішила піти у владу. Зрадницьким шляхом.
У розпал повномасштабного вторгнення РФ на територію України Ольга Христенко почала співпрацювати з російськими спецслужбами з метою її «призначення на посаду в новій адміністрації Запорізької області після планованого переходу території під контроль збройних сил Російської Федерації та створення нового державного апарату управління».
З доповідей відомо, що Ольга Христенко «має значний політичний та соціальний вплив у регіоні. Вона може бути корисною у напрацюванні мережі контактів, що потенційно підходять для вербування, оскільки обіймає високу посаду в «ПриватБанку» і, крім того, є співвласником готелю «Запорізька Січ» у дорогому гірськолижному курорті Буковель». Для російських спецслужб було дуже важливо і те, що в її готелі, особливо в розпал сезонів, відпочивають бізнесмени та чиновники, які «потенційно можуть бути завербовані для роботи на одну з російських спецслужб».
Для ефективної взаємодії та контролю за Ольгою Христенко спецслужби зібрали на неї компрометуючий матеріал, пов'язаний з її участю у розкраданні коштів під час роботи у «ПриватБанку», а також під час роботи на заводі «Іскра» у місті Запоріжжі.
Справу про вербування та саму співпрацю з Ольгою Христенко курирував Андрій Деркач. Той самий колишній проросійський політик з України, народний депутат III-IX скликань, який став агентом Росії і був внесений до персонального списку санкцій США з формулюванням «російський агент з більш ніж десятирічним стажем».
26 лютого 2022 року Ольга Христенко авансом проплатила за свою посаду у «новій адміністрації» Запорізької області 30 тисяч доларів, сподіваючись на такий же бліцкриг, як у Мелітополі та Херсоні на початку повномасштабного вторгнення. Гроші вона передала особисто Андрію Деркачу через його посередника Іванну Альпакшину.
Деркач у своїх звітах повідомляє про те, що «зазначена сума була надана у вигляді благодійної допомоги для підтримки фонду Збройних сил РФ. На додаток до цього, дані кошти є авансом за лобіювання інтересів Ольги Христенко щодо її призначення на посаду голови адміністрації в новій адміністрації Запорізької області, яка буде сформована після переходу території під контроль російських збройних сил та створення нового державного апарату».
Деркач гроші від Христенко зобов'язаний був передати до Головного управління ФСБ РФ у «відповідності до їх призначення».
Так у чому справа? У розпал війни РФ проти України «на повну» орудує внутрішній ворог, всередині країни. Як бачимо, Запорізька область перебуває під контролем ЗСУ, і жодних реальних прогнозів на її окупацію немає.
Тобто Ольга Христенко в 22 році зайнялася звичайною благодійністю для росвійськ, не отримавши свою довгоочікувану посаду. Шкода, «нова адміністрація» так і не дочекалася професійного управлінця.
При цьому вона так і залишається співвласницею елітного готелю у Буковелі «Запорізька Січ». А сезон тільки починається, і Ольгу Христенко, якщо на цю ситуацію не звернуть уваги українські спецслужби, чекають нові пропозиції та угоди. Питання тільки в тому, хто ще задіяний у цьому зрадницькому ланцюжку? Не віриться, що вона одна.
Далі буде…
Джерело – Facebook Анастасія Азарова
