Валентин Гладких
політолог, кандидат філософських наук
Активний політикум гуде з приводу найважливішого питання сьогодення: посадять чи не посадять Порошенка. Хоча насправді найважливіше – це до чого призведе будь-яка з цих дій. З цього приводу кореспондент Новости Украины – From.UA звернувся до політолога Валентина Гладких.
- Була заява під час дебатів 2019 року, де Зеленський сказав, що “я ваш вирок”, але що таке вирок — питання дискусійне і простір для інтерпретацій. Зеленський став дійсно політичним вироком, причому не тільки для Порошенка, а для всієї старої політичної еліти. Коли вони говорять про те, що в 2019 році відбулася електоральна революція — ну, да, вона відбулася. Тобто це продовження і Помаранчевої революції, і Революції Гідності. Це електоральна революція, яка поки ще не завершена.
Який смисл будь-якої революції? Це оновлення панівного класу і це зміна певних соціальних практик. Так вони усунули значну частину представників старої політичної еліти, які були вихідцями з партійної номенклатури, вчорашні комсомольці, бандити, рекетири, корупціонери. Включно з самим Порошенком, який є мажором. У Порошенка тесть — це стара радянська номенклатура. Це просто зміна політичних поколінь.
Але я не схильний думати, що це була обіцянка посадити Порошенка. Більш того, відповідно до Конституції і чинного законодавства, президенти у нас нікого не саджають. Цим займаються правоохоронні і судові органи, які є незалежними. Тому коли сьогодні говорять, що влада хоче когось посадити для досягнення електоральних цілей — це банальний прийом “циганського гіпнозу”.
Заворушення можуть і 10 людей створити. Чи є у Порошенка підтримка? Так. У Порошенка є фракції у парламенті, в органах місцевого самоврядування. У Порошенка є прихильники. Але яке це має значення? У нас єдиний орган визначає, хто винен, хто ні, - це суд, який спирається на наявність чи відсутність доказів, а не на наявність чи відсутність прихильників. Намагання Порошенка перевести цю справу у політичний перформанс якраз і є свідченням, що він прекрасно усвідомлює слабкість своїх юридичних позицій, бо він прекрасно знає, чим він займався з Медведчуком. Він прекрасно знає, які докази проти нього зможуть знайти, які можуть бути документи. Він прекрасно розуміє, хто які свідчення може дати проти нього, тому він влаштовує цей політичний перформанс і розказує, що перед загрозою Путіна ми всі маємо об'єднатися.
Дуже дивно, що ми перед загрозою вторгнення Путіна маємо об'єднатися з тими, хто діяв в інтересах Путіна. Порошенка якраз в цьому і підозрюють зараз. Це все одно, що Гітлер зараз би закликав об'єднатися перед загрозою радянського вторгнення зі Штирліцем.
У нас Порошенко взагалі всіх перетворив на правильних і неправильних. Причому єдиний критерій — це ставлення до самого Порошенка. Порошенко не є лідером опозиційних сил в Україні, він є лідером лише однієї опозиційної сили, і є опозиційні сили, які мають значне більше представництво. У Тимошенко значне більше представництво в органах місцевого самоврядування, ніж у Порошенка. І на який такій підставі він вирішив, що він є лідером опозиції, мені не зрозуміло.
Більш того, він не є основним опонентом Зеленського, що у Зеленського є більш небезпечні опоненти — і та ж сама Тимошенко, вона єдина, хто може виграти у нього у 2 турі. І нові політичні сили, той же Разумков і Кличко потенційно. Вони значно більш небезпечні опозиційні опоненти, бо Порошенко — це токсичний персонаж, він точно ніколи не виграє у Зеленського вибори.
А яка електоральна ніша у Порошенка? Бойко на біло-блакитному електоральному полі буде мобілізувати електорат. Кличко буде намагатися об'єднати політичне покоління, яке наразі є навколо Зеленського. Я розумію їхні політичні ніші і за рахунок чого вони можуть їх розширювати. А Порошенко загнав себе в електоральне гетто, з якого він не зможе вийти, бо він у ролі патріота, національно-демократичного лідера смішний. І на тому полі у нього є конкуренти. Та сама “Свобода”, наприклад, у них будуть свої кандидати. І вибори органів місцевого самоврядування це показали — Порошенко програв вибори на заході цим силам, у своєму базовому електоральному регіоні, а розширитися на схід він в принципі не може.
Фігурування у кримінальному впровадженні разом з Медведчуком, в результаті розслідування будуть випливати нові факти їх співпраці — все це буде сприяти ерозії його електорального ґрунту. З ним залишаться самі упороті, які неспроможні дивитися в обличчя правді. Автобуси на Лесі Українки до болі мені нагадують методику, за якими організовувалися антимайдани Партії регіонів, а Порошенко, як колишній регіонал, який стояв біля витоків цієї партії, мабуть, нічого іншого створити і не може.
