Лікар – це не професія, це покликання. Про те, хто такий сучасний медик і які у нього обов'язки перед пацієнтами, а також про те, яке майбутнє в української медицини, в ексклюзивному інтерв'ю кореспонденту Новини України – From.ua розповіла Голова Правління ГО «Всеукраїнська медично-етична комісія», Заслужений лікар України, доктор медичних наук Тетяна Бахтеєва.
Новини України – From.ua: - Тетяно Дмитрівно, вітаю вас! Журналістській спільноті стало відомо, що 20 березня Мінюст зареєстрував громадську організацію «Всеукраїнська медично-етична комісія». Головою правління обрали вас. Розкажіть про ідею створення ВМЕКу.
Тетяна Бахтеєва: - Створення такої громадської організації – це міжнародна практика всіх розвинутих країн.
«Всеукраїнська медично-етична комісія», насамперед, створена для захисту прав медиків та пацієнтів.
На сьогоднішній день, я вважаю, медицина – основна галузь кожної держави. Саме медицина є двигуном у подальшому розвитку
і економіки, інфраструктури, і всіх інших галузей та сфер життя громадян. Як говорив Сократ, «здоров’я – це все, але все без здоров’я ніщо».
Ще у 2006 році я разом із колегами по Верховній Раді підготувала та зареєструвала законопроект, який регламентував питання створення та роботи організацій лікарського самоврядування. В історії українського парламентаризму ми були першими, хто почав говорити про те, що Україні потрібні організації самоврядування медичних працівників.
Законодавчі ініціативи, спрямовані на розвиток лікарського самоврядування в Україні, не знайшли підтримки у Верховній Раді минулих скликань, у парламентаріїв не вистачило політичної волі для голосування запропонованих нами рішень.
У Верховній Раді поточного скликання зареєстровано низку законопроектів, які регламентують лікарське самоврядування. Ініціатором одного з них є Кабмін, що говорить про те, що час для розвитку лікарського самоврядування в Україні настав. Дуже важливо залучити до обговорення ідеї організації самоврядування практикуючих лікарів, науковців, експертів охорони здоров’я.
Українські медики, вчені та небайдужі до ситуації в українській медицині соціально-активні громадяни згуртувалися навколо ідеї створення громадської організації, яка об’єднає лікарів та пацієнтів. Ось так ми з колегами створили ВМЕК.
Новини України – From.ua: - Які завдання організація ставить перед собою та які у вас першочергові цілі?
Тетяна Бахтеєва: - Це, насамперед, розвиток в Україні сталої системи лікарського самоврядування, побудова діалогу між лікарськими та пацієнтськими організаціями, контроль за якістю надання медичної допомоги, розвиток медичної науки.
Бути лікарем з великої літери, за покликанням серця, допомагати пацієнтам – це головна мета не одного лікаря, а великої медичної сім’ї. Один лікар ніколи не може вирішити проблеми тяжкохворих, завжди повинні бути консиліуми, взаєморозуміння, взаємопідтримка та комплексне лікування. Я завжди говорила у своєму 3-тисячному колективі, в якому я працювала головним лікарем, що один лікар – це одна думка, 100 лікарів – 100 думок, відповідно, а от 101-й лікар – ще плюс одна думка, а можливо, новий, і саме правильний діагноз.
На сьогоднішній день у структурі ВМЕК створено та діють профільні комітети, активно працює секретаріат та прес-служба нашої організації. Почав працювати сайт та офіційна сторінка у Facebook. Лікарі, медичні сестри, небайдужі українці, знайомляться з нашою діяльністю, обмінюються ідеями та активно приєднуються до роботи ВМЕК.
«Всеукраїнська медично-етична комісія» – це ідейне об’єднання однодумців, які не лише хочуть європейських змін в українській охороні здоров’я, а й знають, як таке завдання успішно реалізувати!
Новини України – From.ua: - Що означає поняття медично-етичної комісії? Який сенс несе у собі це словосполучення на практиці?
Тетяна Бахтеєва: - Основи медичної етики було закладено ще Гіппократом. Його книга цитат моя настільна книга щодня.
У моїй роботі зустрічалися люди в білих халатах, які, на превеликий жаль, не дотримувалися медичної етики. Але тоді діяли дисциплінарні стягнення, у яких брали участь профспілкові організації, поради трудових колективів.
На сьогоднішній день в Україні не існує організації,
з делегованими органами влади повноваженнями, до якої можна було б звернутися за допомогою та захистом, яка б могла бути арбітром між пацієнтом та медиком.
У всіх країнах світу розвинене лікарське самоврядування, діють органи самоорганізації медиків – лікарські палати.
Розуміючи гостру необхідність створення палат медичних професій в Україні, 25 грудня 2023 року Кабінет Міністрів у Верховній Раді зареєстрував законопроект «Про самоврядування у сфері охорони здоров'я в Україні» №10372. Але ми вже бачимо затягування процесу: документ не виносять на розгляд експертної медичної спільноти та постійно відкладають.
Необхідно залучити до обговорення цього законопроекту представників медичної громадськості, які вже об’єдналися
у громадські медичні організації.
ВМЕК готова на всіх етапах обговорення та ухвалення Закону України «Про самоуправління у сфері охорони здоров’я в Україні», активно брати участь. У нашій організації достатньо експертів, які готові дати рекомендації, щоб самоврядування у сфері охорони здоров’я в Україні запрацювало найближчим часом.
На сьогоднішній день після проведення глобальної реформи
у галузі охорони здоров’я, для мене, як для лікаря, організатора охорони здоров’я та керівника лікувального закладу з 3-тисячним колективом, очевидно, що не вся «медична реформа» сьогодні підходить для моєї країни.
Потрібні справжні та ефективні реформи у охороні здоров’я, а без розвитку лікарського самоврядування, вони неможливі! Лікар йде працювати не для отримання заробітної плати, хоча це теж вкрай життєво необхідний момент, а за покликанням свого серця. Необхідно діяти!
Новини України – From.ua: - Повернімося до того, що ви на початку інтерв’ю сказали про найважливіший напрямок охорони здоров’я, а саме реабілітацію. З огляду на те, що зараз буде дуже багато людей з інвалідністю, з обмеженими здібностями, наскільки ваша громадська організація братиме участь у реабілітаційних процесах? І які напрацювання, перспективи у цьому зараз є та будуть?
Тетяна Бахтеєва: - Справді, сьогодні дуже актуально для будь-якої лікарні будь-якого міста питання реабілітації. Тому що сьогодні реабілітація – це основа продовження трудової діяльності та покращення стану здоров'я.
Щодо медико-санітарних експертних комісій (МСЕКів), то вони справді працюють сьогодні у дуже посиленому режимі. На сьогоднішній день вони дійсно відповідально виконують свою роботу стосовно пацієнтів.
Питання реабілітації не лише посттравматичної, а й психологічної реабілітації є дуже важливими, за сучасними європейськими протоколами до медичної реабілітації – має бути включено все. Тож сьогодні питання підготовки фахівців у питаннях медичної реабілітації дуже актуальне.
Новини України - From.ua: - Тут ще відіграє роль, звичайно ж, підготовка медперсоналу, наших юних медиків. Є таке припущення, що юні медики набагато гірші, ніж лікарі з досвідом. Як ви вважаєте?
Тетяна Бахтеєва: - Справді, сучасна молодь сьогодні йде в ногу із високими технологіями. Підготовка у ВНЗ досить висока. Атестація лікарів, «Кроки» та ЗНО сьогодні відповідають міжнародним нормам.
Але важливо зауважити: наші лікарі з великим досвідом володіють тими методами, якими не володіє сьогодні медицина інших розвинутих країн Європи та світу. Вони досягли цього завдяки лише своїй старанності, тисячам проведених операцій та наукових досліджень.
Звичайно ж, у молоді менше такого досвіду. І я завжди, збираючи медичний колектив, акцентувала увагу досвідчених лікарів на те, щоб в операційних завжди була молодь, щоби були гідні наступники, і щоб це був не один близький асистент, а всі молоді інтерни. Досвід лікарів із багаторічним стажем – безцінний!
Активність нашої медичної молоді не викликає сумнівів, хоч би по тому, як вони зараз вступають до ВМЕКу. Щодня приходять молоді лікарі, які з великим бажанням хочуть приєднатися до лікарської спільноти та на її базі спілкуватися зі старшими колегами та обмінюватися досвідом та переймати сучасні методи роботи.
В Україні через військові дії – дефіцит медичних працівників, усіх ланок. Це проблема кожної лікарні у кожному місті, селищі, бо дуже багато хто виїхав з країни.
Слід зазначити, що у Європі їх із величезним задоволенням приймають та гідно оплачують їхню роботу. Наші лікарі вже успішно працюють у провідних країнах ЄС: Німеччині, Італії, Франції, Іспанії. На жаль, в Україні на сьогоднішній день зарплата медичного працівника залишається найнижчою в порівнянні з країнами Європи.
Тому, ми сьогодні зобов’язані приділити велику увагу молоді
у виборі їхньої професії за покликанням, навчанням, повинні підтримати їх у отриманні практичних та наукових знань, щоб виховати підготовлених лікарів. Ми маємо максимально зацікавити молодь залишитися працювати там, де вони навчалися та робили свої перші кроки, як молоді лікарі.
Новини України – From.ua: - Чи співпрацюватимете ви з лікарями, наскільки тісно? І як лікар зможе приєднатися до вашої організації?
Тетяна Бахтеєва: - ВМЕК створена не лише для лікарів та медичних сестер, ми запрошуємо до наших лав усіх небайдужих українців. Ми відкритий комунікативний майданчик. Наша місія – допомогти людям бути здоровими. Також ми плануємо розгорнути широку співпрацю з іншими громадськими організаціями медичного спрямування та волонтерами.
В Україні існує групи медичних працівників, які вже створили громадські організації з вузьких спеціальностей: кардіології, онкології, загальної хірургії, офтальмології. Звичайно, коли вони дізналися, що ВМЕК зареєстровано Мінюстом Багато хто з них захотів приєднатися до нас.
Новини України – From.ua: - Тетяно Дмитрівно, наостанок приділимо увагу нашому підростаючому поколінню. Яким ви бачите його емоційне, психологічне та, загалом, фізичне здоров'я?
Тетяна Бахтеєва: - У реаліях сьогодення дуже складно говорити про здоров'я нашого підростаючого покоління. Війна – це величезна психологічна травма, яка забирає життя і завдає колосальної шкоди здоров'ю будь-якої людини незалежно від її віку. Але, насамперед, усі біди воєнного часу накладаються на здоров’я наших дітей.
Моє серце все життя хвилюють діти-сироти. Я ніколи про це не говорила, але зараз хочеться сказати, що мій тато у 9 років став сиротою, і він провів свою юність у дитбудинку. Звичайно, багато його розповідей відклалося в моїй пам’яті. Я пам'ятаю струмки сліз у його очах, коли він чув про долю дітей сиріт. Я вважаю, що діти не можуть бути самі, чужих дітей не буває.
Моя увага до них почалася дуже давно, з будинку дитини, де були дітки від народження до 4 років. А сьогодні дітки не розподілені за віком, і якщо вже є такі будинки для сиріт, то там зростають діти до 18 років від будь-якого віку.
У Краматорську 70 років існував дитячий будинок «Антошка», про долю якого я почала піклуватися, ще будучи народним депутатом. Мені вдалося придбати їм автомобіль, який був вкрай необхідний для того, щоб діток із Краматорська возити на консультації до Києва, до «Охматдиту», для того, щоб возити до Харкова до Дитячої обласної лікарні, через те, що не всі обстеження могли провести на місці, і не всі медичні спеціальності дитячих лікарів там були.
На початку війни вони були евакуйовані саме на цьому автомобілі з Краматорська до Закарпаття. Ми постійно з ними на контакті, всіляко допомагаємо. На щастя, є чудові люди з доброю душею, які усиновляють дітей-сиріт.
І, ще раз скажу: ЧУЖИХ ДІТЕЙ НЕ БУВАЄ!
