геополитика

Відсутність тривалої державотворчої генетичної пам’яті, фантомні болі «єдиного радянського народу» і брак ідейної єдності перетворюють національну історію на суцільні випробування.

Президент Байден, в онлайні із лідерами Євроунії, назвав дедлайн Владіміра Путіна – наступну середу, 16 лютого. За фінальними даними всіх американських розвідок в цей день Москва почне широкомасштабний наступ на Україну з 9 стратегічних напрямків. Майже тисячі танкових моторів, десятки тисяч різноманітних видів важкої наступальної зброї рухаються під видом навчань, маневрів впритул до кордонів України. Пілоти усіх видів авіації чергують біля заправлених з повним боєкомплектом літаків, чекаючи сигналу свого верховного головнокомандувача.

Президент Зеленський ще з осені 21-го, в противагу Пентагону і розвідслужбам Заходу, стверджує про неготовність Росії розпочати широкомасштабну війну з Україною. Не опираючись на надійні й логічні факти та події. Відсторонюючись від зосередження в зонах швидкого вторгнення професійних підрозділів ЗС РФ високої бойової мобільності, чисельністю не менше 130 тисяч (прем’єр Шмигаль), й надмірно великої кількості наступальної важкої зброї та техніки на чотирьох полігонах по лінії українського кордону. Замисел – швидко десантувати сюди підготовлений контингент і подвоїти наступальне угруповання.

Останнім часом в світі відбувається багато змін і протистоянь. Ми вирішили обговорити це і зрозуміти, що чекає на Україну у великих іграх країн-титанів: США, Росії та Китаю за допомогою юриста, політолога та волонтера Геннадія Друзенка.

Недавние протесты в Казахстане, в результате которых правительство на время фактически утратило контроль над определенными территориями на западе и юге страны, продемонстрировали всему миру то, с какой скоростью различные внешние силы устремились принять участие в установлении своего влияния на чужой территории. Помимо военных контингентов из России, Армении, Таджикистана, Беларуси и Киргизии в рамках Организации договора о коллективной безопасности (ОДКБ), свою готовность направить помощь выразили Китай и Турция. 

У світі продовжується напруження у відносинах США і Росії, що відбивається нервозністю у багатьох чутливих регіонах, у тому числі в Україні. Які тенденції? Чи є позитивні зрушення? Про це кореспондент Новости Украины – From.UA запитав політолога-міжнародника Сергія Даниленка.

Прошедший год не стал для украинцев переломным или судьбоносным, хотя и держал всех в напряжении. Одни надеялись на лучшее, другие опасались худшего, но так получилось, что наши ожидания не оправдалось. Зато в течении года произошло немало неожиданного, подчас даже просто шокирующего, что сильно изменилось наши прежние представления о мире…

Прочел статью Геннадия Друзенко. Малоизвестного широкой публике в последнее время, поскольку Друзенко почему-то не выступает на телеэкранах, специалист по конституционному праву европейского уровня, преподавал в Америке, приехал из патриотических чувств в Украину и основал тут госпиталь имени Пирогова, который спас сотни, если не тысячи жизней нашим солдатам. Он прекрасный специалист, и вот что он пишет о том, что нас ожидает. Я просто подставляю под его прогноз свои цифры. 

Нас ожидает или финляндизация, или израилизация Украины. Что это значит? В двух словах. 

Ситуация в мире опять стала напряженной, и Украина занимает в этой расстановке сил заметную роль. Может ли вялотекущий геополитический конфликт обостриться? Какие формы примет противостояние? Чего добиваются основные игроки? Об этом по нашей просьбе рассуждает политический философ Андрей Окара.

В условиях современной "стратегической неопределенности" и новой многополярности, формирования нового типа отношений между США, ЕС, Китаем и РФ можно констатировать, что внешняя политика Украины последнего двадцатилетия – это в основном список вызовов и кризисов, изредка разбавленный успехами преимущественно негосударственных актеров – бизнеса, деятелей спорта и культуры и юридически оформленным курсом на присоединение к ЕС и НАТО.

Агресивна мутація вірусу «Ковід-19» у хворої СНІДом південної африканки в новий штам привела до всезагальної параної та обвалу всіх фондових ринків. Мікроскопічний вірус, охрещений в честь грецької букви «Омікроном», з гострими шипами, як у морської міни, для проникнення в клітину людини, лякає світ. До тотальної істерики. На противагу, чи не щоденним, заявам Держдепу США про фатальну можливість грядучої масштабної війни Путіна проти України.

Є проблема конфлікту і протистояння між СРСР і США, де Росія стала правонаступницею СРСР, взявши для геополітики ядерну зброю і використовуючи в якості інструменту силової дипломатії, посиливши тиск на Захід для відновлення свого права на території, нарди і країни, які є вихідцями з СРСР.

Ривок країн вперед проводився як економічними, так і геополітичними інструментами. І приблизно в рівних частках. Про це у своєму Facebook пише журналіст Максим Кухар, у минулому – шеф-редактор Forbes-Україна.

Звичайно, у відносно спокійний час, коли дотримання міжнародного права наглядає Британська імперія чи США — доводиться користуватися лише економічними методами розвитку країни, відзначає автор тексту.

Власть принуждает украинцев жить с наглухо зашторенными окнами, чтобы не видеть надвигающегося на их дом урагана. В этом главный смысл блокировки и закрытия оппозиционных СМИ, чем Офис президента и СНБО занимаются с куда большим усердием, чем проблемами экономики или социальными вопросами! Вот только это не поможет ни спрятаться от катастрофы, ни отсрочить её. Разве что позволить не замечать до самого последнего момента, когда предпринимать какие-то меры для спасения будет уже поздно.

Ми маємо усвідомлювати, що для Німеччини Росія залишається безсумнівним і партнером, і пріоритетом. Таку думку у ексклюзивному коментарі кореспонденту нашого видання Новости Украины - From.UA висловив політолог-міжнародник, модератор аналітичної групи Geostrategy Сергій Даниленко, коментуючи інформацію про те, що німецький канцлер Ангела Меркель перш ніж відвідати Україну поїде до Москви.

В последние 2 года многие эксперты говорят о возможности обострения ситуация в Южно-Китайском море (для Вьетнама – Восточное море). Такие ожидания стали следствием того, что во времена президента Д.Трампа начался период конфронтационной риторики в отношениях США и Запада в целом с Китаем. В связи с этим стали упоминать идею некого индо-тихоокеанского аналога НАТО. 

За такими рассуждениями глобального масштаба крайне неуместно оказалось на втором плане главное: ключ к войне и миру в ЮКМ находится в столицах шести государств данного региона, а не где-то ещё. 

Как бы на Банковой ни пытались заверять, что «всё у нас хорошо», становится всё очевиднее, что украинскую власть поразил тяжелый политический кризис. Его можно назвать беспрецедентным, поскольку практически впервые в истории Украины власть потеряла всякую опору внутри страны и поддержку на международном уровне. Такого не было даже во время второго Майдана! Причем этот кризис команда Зеленского устроила сама, своей совершенно абсурдной политикой, сумбурными решениями и скандальными заявлениями.

Після Другої світової війни ковід-пандемія знову показала крихкість людської цивілізації, вкотре поставила ребром питання  про її існування і виживання. Здавалося б, усі глобальні еліти мали би зосередитися на пошуках ефективних інструментів від смертельного вірусу, статус, походження якого так може і не стати очевидним. Бо якщо це чергова помста природи, то всі наші знання про неї треба переглянути. Проте, навіть ентузіаст-любитель легко це заперечить. Люди сотні тисяч років співіснують із арміями вірусів, пристосовуючись до їх рекомбінацій, пришвидшуючи власну еволюцію.

Как в Евросоюзе, так и в США есть группы лоббистов российских интересов. И если их влияние будет усиливаться, и будет реализована политика сдачи украинских интересов, то Украине ничего не останется, как переориентировать свои интересы на Восток.

Об этом в программе "Взгляд с Банковой" заявил спикер украинской делегации в Трехсторонней контактной группе (ТКГ) Алексей Арестович.

З цікавістю прочитав вислів секретаря СНБО Олексія Данілова, що Володимир Зеленський — перший націонал-патріотичний президент.